коефіцієнт

-а, ч.

1) Числовий або літерний множник у функціональній залежності. || Число, на яке слід помножити яку-небудь величину, щоб дістати величину, потрібну за даних умов. Коефіцієнт збитковості. Коефіцієнт обороту.

2) Величина, що визначає яку-небудь властивість фізичного тіла. Коефіцієнт тертя.

••

Коефіціє́нт ко́ри́сної ді́ї — а) відношення кількості корисної роботи, виконаної яким-небудь механізмом, до кількості витраченої ним енергії; видатність (див. вида́тність2); б) (перен.) про ефективність, користь дій, діяльність кого-, чого-небудь.

3) Кількісна характеристика. Коефіцієнт блокування. Коефіцієнт релевантності.

••

Валю́тний коефіціє́нт — курсове співвідношення за переведення грошових сум та цін з однієї валюти в іншу.

Зага́льний коефіціє́нт наро́джуваності — відношення кількості народжень за рік до середньої численності населення.

Коефіціє́нт приро́дного при́росту насе́лення — різниця коефіцієнтів народжуваності і смертності.

Коефіціє́нт розумо́вих зді́бностей — коефіцієнт, що його одержують від ділення віку розумового розвитку на хронологічний вік та множення на 100.

Коефіціє́нт сме́ртності — відношення загального числа померлих за рік до чисельності населення.

Коефіціє́нт трудомі́сткості — затрати праці в розрахунку на одиницю виробленої продукції.